- 16:29 29-07-2024
- 2046
Все про обряд вінчання молодят у церкві. Що потрібно знати
В останні десятиліття чимало пар, що беруть шлюб, вирішують не тільки реєструватися в РАГСі, але й вінчатися в храмі. Хтось вважає цей обряд просто традицією чи даниною моді, але більшість молодят відчувають душевну потребу в ньому і вважають, що вінчання є символічним актом подружнього єднання їх перед лицем Господа.
Важливу інформацію, що стосується укладання церковного шлюбу, можна знайти в пропонованому тексті. Стаття пояснює вимоги, заходи та інші важливі моменти, про які варто знати тим, хто має намір вінчатися.
Умови вінчання
Існує дві базові вимоги до участі у відповідному таїнстві.
По-перше, це вікові обмеження. Згідно з церковними канонами, мінімальний вік нареченої становить 16 років, а нареченого – 18 років. Виключення може бути зроблене для молодої більш юної у випадку, якщо вона «при надії». Пояснити таку виняткову поступку можна зацікавленістю церкви в тому, щоб дитина з’явилася на світ у вінчаному шлюбі.
Друга вимога – претенденти на вінчання повинні бути хрещеними. Якщо один із них має іншу віру, ситуація попередньо обговорюється з настоятелем церкви або іншим відповідальним священиком. Дозвіл може бути отриманий за умови, якщо народжені у відповідному шлюбі діти стануть хрещеними.
Православ’я забороняє вінчатися атеїстам, що заперечують існування божої сили взагалі й робити це четвертий раз. Але тричі такий обряд може бути проведений у випадку, якщо чоловік чи жінка в попередньому шлюбі (шлюбах) пішли з життя або цей шлюб був розірваний відповідно до церковних правил.
Незгода батьків із рішенням молодят одружитися для відмови їм у вінчанні не є підставою – у такому випадку благословення вони отримують від духовної особи.
Вибір храму
Оскільки таїнство вінчання передбачає єдиновірство нареченої та нареченого, то в разі належності їх до різних конфесій вимагається дозвіл правлячого архірея або перехід одного з членів майбутнього подружжя до іншої церкви.
Якщо молоді люди за релігійними переконаннями звикли регулярно відвідувати храм ще до рішення одружитись, саме ця церква найкраще підійде для священного обряду. Статус святині для обряду неважливий – це може бути як кафедральний собор, так і парафіяльний храм.
Найчастіше молодята обирають церкву ту, яку звикла відвідувати наречена, хоча це не принципово.
Для деяких претендентів на церковний шлюб є важливою урочиста атмосфера храму, зокрема звучання в ньому дзвонів та співу хору (такі послуги оплачуються додатково).
Визначення з датою вінчання
Найкращими днями для відповідного обряду вважають суботу та неділю. Але оскільки ці дні для укладання церковного шлюбу обирає більшість пар, відповідну дату й час проведення таїнства обумовлюють заздалегідь.
Крім того, календарем греко-католицької та православної української церкви вінчання забороняється у певні дні й періоди.
Не можна вінчатися напередодні таких свят, як Стрітення, Благовіщення, Вознесіння, День Святої Трійці й Усікновення голови Івана Предтечі. В переддень Різдва Пресвятої Богородиці , Воздвиження Хреста господнього та Покрови також не вінчають.
Не проводиться цей обряд і тоді, коли тривають пости – Різдвяний, Великий, Петрів та Успенський, в період Різдвяного циклу свят та Сиропусного тижня.
У храмі кожної церкви є певні дні тижня, в які вінчання не проводиться. Так, у православних закладах відповідними днями вважають вівторок, четвер та суботу.
Якщо молодята сповідують православ’я, наречена має спланувати день шлюбної церемонії, враховуючи свій менструальний цикл. Адже в період місячних їй відвідувати храм не можна взагалі.
Римо-католицька та греко-католицька християнська віра аналогічних вимог для прихожан не висуває.
Про найщасливіші дати для весілля більш детально можна почитати тут.
Особиста зустріч зі священником
Вона потрібна, щоб узгодити день і час вінчального обряду, попередньо записавшись на нього, а також отримати пояснення про те, як слід готуватися до нього.
Найкраще звертатися з відповідного приводу до настоятеля храму приблизно за 3 місяці до запланованого весілля. Якщо молодятами для вінчання обрана культова церква міста, наприклад, Домініканський собор у Львові, вони мають зустрітися зі священником для узгодження дати вінчання приблизно за пів року до неї. До таких престижних та популярних храмів завжди великі черги бажаючих повінчатися.
При собі особи, що збираються вінчатися, повинні мати паспорти. Не слід забувати, що приходити до церкви слід у пристойному вбранні.
Зазвичай під час розмови зі священиком пара дізнається про тривалість обряду, перелік речей, які вони мають принести цього дня з собою до храму. Обговорюється також дозвіл на зйомку дійства на відеокамеру чи можливість проведення в церкві фотосесії та вартість цих заходів (вони не є безкоштовними).
Вибір свідків
Свідків на весілля, яких християнська релігія називає поручителями, наречені обирають переважно з близьких родичів та друзів.
Вони не обов’язково мають бути неодруженими – свідками може бути і пара, що живе в законному шлюбі. А ось жінкам та чоловікам розведеним і тим, які віддали перевагу цивільному шлюбу, церква не дозволяє брати на себе обов’язки поручителів.
Головне практичне завдання свідків у храмі під час вінчання – тримати, доки триває цей обряд, над головою нареченого та нареченої вінці.
Вважається, що поручителі повинні допомагати новоствореній родині в житті порадами та духовно керувати нею подібно до того, як це належить робити хрещеним.
У випадку, коли молодята не змогли знайти поручителів, обряд укладання церковного шлюбу може бути проведений без них.
Особливості вбрання наречених
Довжина весільної сукні молодої повинна бути такою, щоб вона закривала коліна. Церква також забороняє занадто відкриті плечі та глибоке декольте в цьому платті.
Якщо наречена все ж обрала вбрання з оголеними плечима, вона в храмі прикриває їх палантином. Молода може бути у класичній фаті, але від масивних головних уборів, наприклад, капелюху, їх слід відмовитися. Такий громіздкий аксесуар стане перешкодою для одягання на голову дівчини в храмі церемоніального вінця.
Нареченому рекомендується бути в традиційному костюмі, елегантному та лаконічному. Занадто яскравий його колір або екстравагантний дизайн у церкві не буде доречним.
Якщо вінчається заміжня жінка, вона має це робити з покритою головою.
Християнська віра забороняє для молодої надто яскравий макіяж, у тому числі нафарбовані помадою губи – у такому випадку вона не може поцілувати ікону та хрест.
Атрибутика, потрібна для вінчання
На цей обряд молодята мають прийти з необхідними для нього речами, кожна із яких має символічне значення.
Насамперед, це обручки для нареченої й нареченого. Їх віддають священику перед початком вінчання. Ці кільця духівник має освятити покладанням на Престол.
Додатково таке церковне таїнство передбачає використання вінчальних свічок, ікон, що зображують Ісуса Христа та Богоматір, білого рушника, на якому пара має стояти від час вінчання та двох хусток, яким обгортають вінчальні свічки.
Обручки вважаються символом вічності та непорушності шлюбного союзу, а свічки символізують полум’яне кохання й чистоту взаємин.
Символом чистоти стосунків молодят є і рушник.
Згідно церковних канонів, вінчальний рушник та свічки потрібно зберігати. Коли в родину приходить хвороба чи інша біда, їх можна запалювати для очищення оселі.
Про правила поведінки під час церемонії
Під час вінчання молодята мають стояти пору на рушникові. Наречений стає праворуч від своєї обраниці. Доки це дійство триває, вони обоє тримають у руках запалені свічки.
Святий отець, благословляючи молодих, тричі міняє обручки з руки нареченого на руку молодої.
Обов’язково має прозвучати питання від духівника про те, чи з доброї волі вирішили молодята вінчатися та чи немає перешкод цьому обряду. Молоді відповідають. Далі промовляється обрядова молитва, після якої пара, що повінчалася, стає перед Господом подружжям.
Під час завершальної частини обряду наречений та наречена мають поцілувати церковні вінці та випити церковне вино трьома ковтками.
Фіналом церемонії є проведення подружжя навкруг аналоя до Царської брами. Молодята цілують ікони, а далі настає час для їх привітання гостями.
По завершенні обряду вінчання присутнім пропонується зробити добровільні пожертвування на храм.
Що ще варто знати молодим про обряд?
Згідно церковних канонів, молодята повинні прийти до церкви в день свого вінчання чистими. Це означає, що їм не дозволяється до відповідного обряду вживати їжу й напої, за виключенням простої води.
Курці з початку відповідної доби повинні утримуватися від паління. Пари, що вже живуть статевим життям, не повинні напередодні вінчання вступати в інтимні стосунки.
Також молодим варто уникнути сварок між собою та з іншим людьми. Тривалість обряду вінчання і різних рамах може відрізнятися. У середньому вона становить близько 40 хвилин. Після цієї церемонії нове подружжя отримує документ – свідоцтво про шлюб із печаткою, підписане настоятелем храму.
Завершення реєстрації через Facebook